- забалакувати
- —————————————————————————————забала́куватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
забалакувати — ую, уєш, недок., забала/кати, аю, аєш, док., розм. 1) неперех.Намагатися почати розмову або вступати в розмову з ким небудь. || тільки док. Почати балакати, говорити. 2) тільки док., перех. Втомити співбесідника довгою розмовою. 3) перех.… … Український тлумачний словник
забалакувати — кую, куєш, Гж. Починати розмову з ким небудь … Словник лемківскої говірки
забалакати — див. забалакувати … Український тлумачний словник
забалакування — я, с. Дія за знач. забалакувати … Український тлумачний словник
заговорити — заговорювати (почати розмову, звертаючись до когось), забалакати, забалакувати, загомоніти; обізватися, обзиватися, окликнутися, окликатися (звернутися з розмовою, запитанням тощо) … Словник синонімів української мови
забалакати — лакам, лакаш, Гж. Див. забалакувати … Словник лемківскої говірки